- шкандиба
- -и, ч. і ж., розм.Те саме, що шкандибайло.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
шкандиба — іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм … Орфографічний словник української мови
шкандибайло — іменник чоловічого або середнього роду, істота розм … Орфографічний словник української мови
шкандибання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
шкандибати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
шкандыба — хромой человек , шкандыбать хромать , южн. (Даль), укр. шкандибати хромать, ходить прихрамывая . Возм., семинаристское преобразование лат. scandō восхожу ? •• [Неверно. По видимому, здесь мы имеем образование с приставкой ка , осложненной… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
петельгузий — а, е. Який шкандибає, шкутильгає … Український тлумачний словник
кривий — 1) прикм. (розміщений, спрямований не по прямій лінії), нерівний, непрямий, вигнутий, косий; викривлений (який став нерівним); перекошений, кривобокий (асиметричний); покручений, покарлючений (скривлений у багатьох місцях) 2) прикм. (який має… … Словник синонімів української мови